РІВЕНЬ ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА ДОНЕЦЬКА ЯК ЕКОЛІГІЧНИЙ ПОКАЗНИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Поволоцкая И.В.
Донецкий национальный технический университет


        Источник: Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів – 2010/Матеріали ХХ Всеукраїнська наукова конференція аспірантів і студентів. – Донецьк, ДонНТУ – 2010.


        Серед головних напрямків розвитку суспільства в рамках Концепції сталого розвитку людства (СРЛ) є покращення стану здоров'я суспільства і створення сприятливого середовища для життя. Модель гармонізації відносин в системі "людина – природа" має накладати обмеження задля збереження довкілля для майбутніх поколінь.

        Крім індексу людського розвитку, що є основою для порівняльного аналізу благоустрою різних країн, для кожної окремо взятої території з урахуванням її особливостей, використовуються індикатори сталого розвитку, які поділяються на екологічні, економічні, соціальні, та інституційні. Вони характеризують якість життя людей, стан їх здоров'я та навколишнього середовища, а також вплив виробничої діяльності на природні екосистеми.

        В даній роботі з метою встановлення відповідності вимогам основних принципів сталого розвитку було розглянуто екологічні індикатори для міста Донецька, а саме: площі заповідних і природно-рекреаційних територій та кількість лісових угідь.

        Відомо, що головною базою для вибраних об'єктів є земельний фонд. В роботі зроблено аналіз співвідношення сільскогосподарських, природних і забудованих територій вимогам організації ФАО ООН, яка займається питаннями продовольчих ресурсів та розвитку сільського і промислового господарства у світі. Рекомендоване і фактичне співвідношення для вказаних територій наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 – Відповідність співвідношення територій Донецької області еколого сбалансованим вимогам ФАО

        Згідно даних таблиці 1 площа сільскогосподарських земель у 2 рази більша, а природних – в 5 разів менша, ніж рекомендовані, що не віповідає критеріям екологічних, господарських і психологічних потреб населення.

       В рамках рекомендованих пропозицій сталого розвитку міста Донецька був проаналізований перший екологічний індікатор – площа заповідних територій (ПЗТ). До категорії природоохоронних територій міста відносяться: Донецький ботанічний сад НАН України (203,0 га) та Ларинський ландшафтний заказник місцевого значення (70,0 га). В цілому об'єкти ПЗТ займають 273,0 га – 0,75% від площі міста, що в 5,5 разів менше, ніж по Україні в цілому (4,16 %). Взагалі, необхідна площа заповідних територій для умов сбалансованого розвитку суспільства і нормального функціонування природних екосистем повинна складати 10–15 % від загальної. Таким чином, якщо брати до уваги дані показники, то площа ПЗТ міста приблизно в 16 разів менша.

       Другий показник – площа природно-рекреаційних територій (ПРТ), яка відповідно до нормативних вимог для міста Донецька, як промислового центру, повинна складати не менше 60%. Жоден з 9 районів міста не відповідає цьому нормативу. Площа зелених насаджень загального користування на 1 мешканця складає в середньому по місту 11 кв. м (рекомендована ДБН норма 22 кв. м).
        На рисунку 1 представлена динаміка озеленення районів міста Донецька протягом 17 років.

1 – Буденовський; 2 – Ворошиловський; 3 – Калінинський; 4 – Київський; 5 – Кіровський; 6 – Куйбишевський; 7 – Ленінський; 8 – Петровський; 9 – Пролетарський

Рисунок 1 – Динаміка рівня озеленення районів міста Донецька

        Як показують діаграми, найбільш озелененими є Ворошиловський, Київський і Ленінський райони. Так склалася структура планування міста, що в цих районах майже відсутні потужні підприємства – забруднювачі. Але загальна картина динаміки незадовільна, оскільки в цілому спостерігається тенденція зменшення площі ПРТ.

        Спостереження за соціально-економічними змінами в місті показують, що в перші роки ХХІ століття індустрія будівництва представляла собою бум зведення висотних будівель житлового та торговельно-розважального призначення.

        Природно, що за таких умов будівництво відбувалось без урахування вимог еколого – ландшафтного проектування. В першу чергу постраждали зелені насадження і, особливо, парки, головне призначення яких є оздоровлення місць відпочинку городян.

        Третій індикатор, що підлягав вивченню – кількість лісових угідь міста Донецька. Ліси – це потужний природний фактор, який впливає на все довкілля і є невід'ємною його складовою. Особливо велике значення ліси мають саме для Донецької області, яка відноситься до регіонів з найбільшим показником забруднення атмосферного повітря.

       Оптимальна площа лісових угідь повинна складати 12,5 %. Показник лісистості області, який характеризує питому вагу лісів у загальній території, становить менше 8%. Це значно нижче, ніж в інших регіонах і майже вдвічі менше середнього показника в Україні. Ліси і лісовкриті площі міста займають 6 173 га, тобто 1,08 % від загальної, що вказує на повну невідповідність вимогам раціонального використання земельних ресурсів та збереження біорізноманіття.

        Таким чином, екологічні показники озеленення міста Донецька не відповідають вимогам сталого розвитку людства.

<< вернуться в библиотеку



Rambler's Top100