ДонНТУ   Портал магістрів

Біографія

Дитинство

Я, Тищенко Алла Олександрівна, народилася 19 жовтня 1990 року в місті Дружківка Донецької області. У сім’ї я друга дитина. Оскільки першою дитиною була дівчинка – моя сестра Вікторія, другого – чекали хлопчика. Але... Пан Випадок на цей рахунок мав свої плани. Так мій тато – Олександр Віталійович був ощасливлений ще однією донькою.

Ім’я для мене обрала мама – Марина Олексіївна (цим правом тато поступився їй без бою, йому, мабуть, вистачило протиріч щодо вибору імені першої доньки), і назвала Аллою на честь відомої співачки Алли Пугачевої. Як виявиться пізніше, разом з ім'ям співачки мені передасться і любов до музики, і здатність до співу.

Зі спогадів батьків, можу сказати, що я була активною дитиною і примудрялася знаходити пригоди навіть там, де їх апріорі не могло статися. Це, мабуть, можна вважати талантом. На щастя, зі мною поруч завжди була сестра, захищаючи і застерігаючи мене від усякого роду безрозсудності, за що я їй вдячна.

Школа

1 вересня 1996 року я пішла в перший раз у перший клас загальноосвітньої школи № 13 селища Олексієво-Дружківка. Моєю першою вчителькою була добра й терпляча Белашенко Тетяна Степанівна, яка заклала перші маленькі, але дуже важливі камінчики у фундаменті моєї освіти.

Через три роки, в 1999 р., я перейшла в Олексієво-Дружківську санаторну школу № 2, де і провчилася до дев'ятого класу. У ці роки я активно брала участь в житті школи та селища. Була задіяна в багатьох шкільних олімпіадах, в деяких з них займала перші місця. Читала вірші зі сцени, була головною героїнею багатьох сценічних постановок, писала сценарії, відправляла малюнки на виставки і конкурси, виконувала пісні, відвідувала музичний гурток, очолюваний вчителем музики Василенко Віктором Васильовичем –першим вчителем, який вчив мене не просто співати, а співати правильно.

Навчання мені подобалося і, загалом, з легкістю давалося. Я з теплою посмішкою згадую свої шкільні роки, свій дружний клас і викладацький склад. Зі шкільних предметів мені подобалися геометрія, алгебра, образотворче мистецтво, географія та історія, в цьому є заслуга не тільки тематики предмета, а й вчителів, які викладали доступно і цікаво.

Але моїм улюбленим предметом, окрім музики, звичайно, була література. Особливу подяку я хочу висловити Герасименко Володимиру Тимофійовичу, вчителю російської та зарубіжної літератури. Саме він значним чином вплинув на формування моєї особистості, навчив мене мислити і писати.

Технікум

Костянтинівський індустріальний технікум (КІТ) – мій перший самостійний крок. Зізнаюся відверто, ще в школі я б і не подумала, що зв'яжу своє життя з хімією і хімічною технологією.

В юні роки себе, як особистість креативну, я бачила в майбутньому актрисою, співачкою, журналістом або юристом. Але, так чи інакше, в 2005 році по закінченню дев’ятого класу, я вступила до Костянтинівського індустріального технікуму, щоб надалі слідувати по стопах батька – технолога, головного наставника мого життя.

Освоєння хімічної технології тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів не заважало мені і далі розкривати свою творчу натуру. Під час навчання в технікумі я була ведучою активісткою, входила до складу творчого об'єднання студентів, виступала як на сцені технікуму, так і на сцені міського палацу культури Октябрь, відвідувала факультативні заняття в музичній школі по класу гри на гітарі, а крім цього брала участь в наукових конференціях та олімпіадах технікуму.

У 2009 р. я закінчила навчання в технікумі та отримала диплом молодшого спеціаліста з відзнакою, а також свідоцтво лаборанта і контролера ВТК. І хоча в юності бачила я себе зовсім не технологом, я анітрохи не шкодую, що вчилася в КІТі, трохи набралася досвіду і познайомилася з прекрасними викладачами, такими як: Боюс Валерій Петрович – викладач української мови та літератури, Леонова Світлана Михайлівна – викладач термодинаміки і теплотехніки, Криворучко Клавдія Григорівна – викладач технології скла.

Університет

Освоюючи тонку і точну науку хімічної технології, я вирішила не зупинятися на півдорозі і продовжити навчання за фахом в університеті.

У 2009 році, закінчивши курси на базі ДонНТУ, я поступаю на другий курс цього навчального закладу, на спеціальність: Хімічна технологія тугоплавких, неметалевих і силікатних матеріалів. Так починаються мої золоті роки навчання і життя в місті Донецьк.

Під час навчання я продовжую розвивати свій творчий потенціал: займаюся музикою, відвідуючи заняття з вокалу; та літературою, час від часу пишучи власні оповідання і вірші.

Не скажу, що навчання завжди було простим і безхмарним, але я вперто намагалася і в 2012 році закінчила бакалаврат з відзнакою. Влітку цього ж року я успішно склала вступні іспити і вступила до магістратури, де і вчуся зараз.

Влітку 2012 я також працювала лаборантом центральної заводської лабораторії на підприємстві ПАТ Кіндратьєвський вогнетривкий завод.

Оскільки я завжди була особистістю творчою, до вибору теми магістерської роботи я також підійшла творчо. Звучить вона так: Майолікові вироби з використанням сировинних матеріалів Донбасу.

Майоліка – один з найдавніших видів мистецтва керамічного ремесла, який завжди відображав у собі мотиви народної творчості, історії та культури. А крім своєї естетичної привабливості, яка практично ні в чому не поступається порцеляні, майоліка отримується значно простіше і зі значно меншими матеріально-енергетичними затратами. Тому в магістратурі зі своїм науковим керівником Миколою Йосиповичем Біломерею я займаюся дослідженням питання отримання майолікових виробів з низькосортної сировини.

Плани на майбутнє

Зараз перше, що входить в мої плани на майбутнє, це успішне закінчення університету. Після чого сподіваюся знайти роботу за фахом, реалізувати свій творчий потенціал, отримати другу освіту, а також навчитися грати на фортепіано, написати книгу, побудувати будинок, народити й виховати сина ... або доньку.






Stop the war in the industrial Donetsk region! Tomorrow may be too late!

Stop the war in the industrial Donetsk region!
Tomorrow may be too late!

Остановите войну в Донбассе!
Завтра может быть поздно!

Зупиніть війну в Донбасі!
Завтра може бути пізно!